Воспоминания из детства и приятные моменты прошлого всегда пробуждают особое настроение и тепло в груди. Мы хотим подарить вам это искренне чувство в Новом году, поэтому приглашаем ностальгировать вместе с нами!
Поделитесь праздничными воспоминаниями и украсьте историю своим новогодним детским фото (если нет возможности отсканировать, просто сфотографируйте). Читайте истории других участников и наслаждайтесь тем самым чувством :)
Чтобы эта затея стала еще приятнее, наш Санта принесет подарок каждому участнику. А в финале мы разыграем топовый смартфон Samsung Galaxy Note8 и много других интересных призов!
На Новогодние праздники бабушка и дедушка мне под ёлочку прятали в папиной меховой шапке (почему-то именно в кроличьей шапке) подарок.
Причём, даже когда мне было уже 18, они неизменно делали это. В той же самой шапке, подарки только были немного иные. Если в 6 лет сюрприз был в виде куклы-афроамериканки Сюзанны (до сих пор на столе у меня стоит) то, когда барышня подросла — там находились книги или брошки.
А я, в свою очередь, лепила во дворе для них снеговика с картофелиной вместо носа, а папе с мамой на табуретке пела песни или читала стихи (в этом смысле мало что поменялось, я и сейчас в Instagram люблю попеть, чтобы другим было весело).
Все мы родом из детства, даже если уже взрослые тёти и дяди. Люблю всех, кто искрится искренностью, радостью и дарит её окружающим. С Новым годом!
Хотите чтобы все-все узнали о вашей истории? Интригующий заголовок вам в этом поможет
Пробудите в себе ребенка, чтобы вспомнить самые теплые новогодние моменты, и поделитесь ими с нами
Важнейший атрибут вашей истории — детская праздничная фотокарточка. Снежинка, лисичка или гномик? :)
Делитесь историями с друзьями и собирайте лайки. С каждым лайком растут ваши шансы на победу
Мені запам'ятався один передноворічний вечір, коли я була ще маленька. Ми жили в приватному секторі, в будинку з високими стелями.
і відповідно ставили високі ялинки, тоді це не проблема була, 2-3 метрова ялинка. Пам'ятаю в той рік дуже висока стояла. І мені в бюро добрих послуг батьки замовили Діда Мороза, ну що б він мене привітав.
Так ось я біля ялинки собі будиночок зробила і він у мене казковий був. Коли Дід Мороз прийшов мене поздоровляти я як раз в будиночку була, зраділа, вискочила, і випадково цю триметрову ялинку перекинула. Ой галасу пам'ятаю було, потім ялинку ще ремонтували, встигли до нового року якраз)
Найбажінишим святом завжди був не Новий Рік, а день святого Миколая, Дід Мороз до мене не ходив=)
Було круто, коли твої бажання здійснювались, і під подушкою (чи біля) з'являлись омріяні іграшки, і ти біжиш в сусідню кімнату розказати всім, що ти був чемний і до тебе все таки прийшов св. Миколай, приніс подаронок, а не різочку)
В Миколая вірив до останнього (років до 12-ти ), допоки не зловив виконавців Миколая за руку, сліз та розчарування було багато)
Когда я была маленькой, мы жили в рабочем общежтитии. Места было не то что мало, можно скакзать его не было вообще.Поэтому елка стояла чуть ли не под потолком. Мигающих гирлянд не существовало в помине. Но мой крестный, смекалистый молодой тогда офицер, соорудил автоматический переключатель. Моему папе оставалось только сделать вилку. Но мне ждать было некогда папиного настроения, поэтому мои подружки набились в комнату посмотреть на чудо-елку. Я понятное дело, взяла в руки два оголенных провода и всунула их в розетку. Не хватит страшных эпитетов описать моё ужасное тогда состояние. От дикого испуга я подбежала к умывальнику и сунула туда под воду дрожащие ручонки... Все Рождественнские праздники и еще много дней потом, на моих крохотных пальчикахвиднелись дырки-буравчики.
В детстве мы больше верили в дружбу чем в "Дедушку мороза".
Мы мечтали дружить всю жизнь. Подарки от "дедушки мороза" мы тоже получали иногда вместе.
Время идет а дружба пока не заканчивается.
Історія, про яку я хочу розповісти, трапилась коли мені було 8 років. Зранку 1 січня, щойно прокинувшись, я одразу побіг до новорічної ялинки. Але всупереч моїм дитячим сподіванням подарунку не було! Це було дуже дивно і зовсім неочікувано. Дід Мороз до цього завжди був пунктуальним і ніколи не запізнювався з подарунками. Але цього разу все було інакше. Подарунку не було. Натомість я знайшов під ялинкою конверт. Це був лист від Діда Мороза, адресований мені! Дід Мороз написав, що тепер у нас живе кішка (саме того року у нас з'явилась кішка) і тому подарунок захований в недоступному для неї місці. Я мав знайти, де саме знаходиться подарунок. Я обшукав всю квартиру і зрештою знайшов. Це була дуже цікава пригода! Батьки (в образі Діда Мороза) перетворили цей новорічний день в захопливий квест, що запам'ятався мені на все життя.
Якось на Новий рік мої тітка з дядьком зібралися в гості до батьків. Дядько Микола одягнувся першим і стояв у передпокої, чекаючи тітку Любу. Через деякий час тітка Люба з'явилася в святковому вбранні і поцікавилася, де пакети. Дядько Микола відповів, що якщо вона має на увазі два здоровенних сміттєвих пакета, то він їх чесно виніс в сміттєпровід, поки чекав милу. Після німої паузи тітка Люба поцікавилася, чому дядько Микола не помітив, що в пакетах знаходилися: кілька салатів, холодець, торт, пляшка гарного коньяку і ще по дрібницях. На що дядько Микола відповів, що пакети були зав'язані (тітка Люба їх зав'язала, щоб торт не з'їхав з холодцю). Коли ж вона поцікавилася, як же він зміг заштовхати такий великий пакет в досить вузьке віконце сміттєпроводу, він відповів, що довелося допомагати ногою ...
Це одне з небагатьох моїх новорічних фото, але для своїх шести років я на ньому чи не занадто важний, як ви гадаєте? Мабуть тому, що дізнався від старшої сестри, що діда мороза немає, а в нього одягається повариха дитсадка.
На цей Новий рік дід мороз, в існування якого ми всі тоді вірили, а роль якого в нашому садочку грав чийсь батько, подарував мені цю іграшку. Я дуже боялась, щоб її ніхто не відняв, і міцно тримала в руках до кінця дійства. А з цим хлопчиком я дуже дружила в садку, де тепер він, не знаю.
Натрапила на фото, де я з молодшим братом біля новорічної ялинки. Мені тут десять, братику шість. Я в костюмі сестрички Оленки. Дивимось в камеру, чекаємо, коли вилетить пташка. Обійшли, як завжди, кілька новорічних ранків- в школі, театрі, якомусь будинку культури. Написала допис в літературний журнал, який ми з братом вже давно вели. Добре, що такі фото збереглись, в них пам'ять про дитинство, що не повернути...
В детстве я очень любила наряжать елочку. Сестричка младшая мне помогала. Мы делили коробку с игрушками пополам и каждая вешала свои игрушки. Верхушку одевал папу. Гирлянду мама. Любила вечером наблюдать как мигает гирлянда. А если еще музыка играла то светомузыка получалась и я танцевала
Когда я был маленький я как и все дети верил в Деда мороза, но с каждым годом у меня было все больше сомнений в его существований. Както раз папа переоделся в деда мороза. Он одел мамино красное пальто. Сделал бороду из ваты и вместо посоха была швабра. Я узнал папу, но он не признался, что он не дед мороз. Бороду я вскоре нашел в шкафу))
Говорят, если на Новый год загадать заветное желание, то оно обязательно сбудется. Для того чтобы желание исполнилось, достаточно написать его на бумаге, сжечь ее, бросить в бокал с шампанским и выпить содержимое ровно в полночь. Исполняются только искренние и доброжелательные желания, которые идут от самого сердца. У меня не раз исполнялись! Я в это верю. Чудеса случаются)
Используйте данные своего аккаунта на NIC.UA
Если у вас нет аккаунта, зарегистрируйтесь.
Для участия в акции нужен аккаунт на NIC.UA — его можно создать прямо здесь.
Если у вас уже есть аккаунт, авторизуйтесь.
31 января 2018 года наша акция закончилась. Благодарим всех участников!
Вы все еще можете рассказать свою историю и поделиться ею с друзьями, а также поностальгировать, читая истории других участников.
Результаты розыгрышей мы публикуем на нашей странице в Facebook.
Всегда ваша, команда NIC.UA